Це ж якою нaxaбою потрібно бути, щоб мати сміливість таке yтнути. Мені це просто не вкладається в голові. Думаю, що ви також будете шoкoвaні.
Мій брат довгий час зустрічався із красивою та скромною дівчиною Любою. Коли Люба поїхала на море із батьками, до мого брата почала залицятися інша дівчина. Ми ж не думали, що він взагалі на неї зверне увагу.
Іра була дівчиною «легкої поведінки» і це ще дуже м’яко сказано. Не знаю, що керувало моїм братом, але вже за два тижні він привів цю Іру в наш дім і сказав, що вони подали заяву до РАЦСу і одружуються.
Бідолашна Люба стільки сліз пролила, як дізналася. Мені її справді щиро шкода. Та що вона могла зробити б на такій відстані.
Навесні у брата народилася дочка із Іриною. Спочатку ми навіть повірили, що материнство могло її змінити. Так тривало чотири роки.
Ірина була навіть хорошою господинею. У неї вдома завжди було наготовано багато харчів, а дитина була доглянута і чиста.
Далі брат з дружиною вирішили, що хочуть добудувати дві кімнати до будинку, і брат поїхав на заробітки. А я навідувалася час від часу до племінниці.
Одного разу я прийшла, а дитина каталася на гойдалці вся в сльозах. Я її запитала, що трапилося, і чому вона сидить так легко одягнута, адже уже був вечір.
Виявилося, що мама привела додому в гості якогось чоловіка, а дитину виставила гуляти, щоб не заважала їм. Я увійшла і побачила, що вона зраджує моєму брату у його ж домі.
Вже на наступний день брат прилетів і виставив Ірину за двері. З дочкою його тепер працює психолог, адже дитина налякалася не на жарт, що буде ночувати надворі.
Ірина ж вирішила подати на чоловіка в суд. І ні, не для того, щоб забрати дитину. А для того, щоб відсудити половину їхнього житла, та ще й хоче матеріальну компенсацію за те, що залишить йому дочку.
І знаєте, я не знаю чому, але мені здається, що це бумеранг життя. Це моєму брату повернулися сльози Люби, яку він проміняв на цю пройдисвітку Ірину.
Шкода лише дитину, адже бідолашна не знатиме материнської любові.
