Три місяці тому, у переддень моєї відпустки, я підганяла усі незакриті питання у себе на роботі. Усього накопичилося дуже багато, а часу у мене було обмаль.
Тому я й спішила. До того ж, в обідню перерву я ще бігала по магазинах докупити необхідні речі, адже наступного дня ми з чоловіком відлітали на море.
Мій чоловік затятий курець, то ж до того всього я придбала ще два блоки сигарет. Сумок у мене було аж три. Після закінчення робочого дня, я почала збирати усе, що накупила. Тому й не пішла на свою маршрутку, а викликала таксі.
Вже за кілька хвилин авто було подано, і я спускалася на ліфті із шостого поверху нашого офісу. Сідаю я до свого транспорту і кажу адресу дому. Їхати було приблизно хвилин з п’ятнадцять.
Коли ми приїхали під мій будинок, то я неочікувано для себе виявила, що забула гаманець і ключі від дому на роботі. Чоловік додому мав приїхати через півгодини. Водій таксі помітно почав злитися, адже прийняв уже наступне замовлення, і його чекали клієнти.
Я не знала, що мені робити. Тоді я запропонувала водію розрахуватися із ним сигаретами, адже помітила, що він курить такі ж, як і мій чоловік.
Спочатку він не хотів, але коли я простягнула йому цілий блок, який майже вдвічі по ціні перевищував вартість нашої поїздки – то він погодився.
Я сиділа на лавці біля нашого будинку і чекала на чоловіка. Потім ми разом повернулися до мене на роботу і полетіли наступного дня на відпочинок.
Тепер, коли я користуюся послугами таксі і на мій виклик приїздить той самий таксист – то він завжди згадує ту нашу поїздку. До того ж не хоче з мене брати грошей, а чекає на черговий блок сигарет.
