Я пішла від свого чоловіка, залишивши йому двох дітей через постійні зради

Називайте мене позбавленою почуттів та байдужою, але вчинити по-іншому я не могла. Зараз розповім вам про все. 

Одружилася я досить рано, коли мені виповнилося 17 років. Мій чоловік старший від мене на 10 років. Він вже тричі розлучений. Михайло запевняв мене, що у всьому вині його колишні дружини. Я повірила йому. Надіялася, що наше подружнє життя буде щасливим і як то кажуть, ми помремо в один день. Ще тоді я не догадувалась, як я помилялася. Була такою молодою і наївною. 

Мені хотіла піти в вчитися в університет, але мій чоловік був категорично проти. Він бажав, щоб я одразу завагітніла і народила йому дитину. Після весіллля до мене почали закрадатися підозри про зраду, бо чоловік став щовечора пропадав, додому приходив аж під ранок. Коли я запитувала у чому справа, то він в грубій форму відповідав, що затримується на роботі. І взагалі, мені не треба пхати ніс у його справи. Півроку опісля я дізналася, що чекаю на дитину. Це було для мене справжнім шоком, я була до цього зовсім не готова. Я дуже хотіла піти навчатися. 

Була надія лише на те, що новина вагітність змінить ставлення чоловіка до мене. На щастя, так і було. Міша зробився таким уважним, добрим, турботливим. Згодом на УЗД і дізналися, що у нас будуть двійнята. У визначений термін я народила двох чудових немовлят.  Але, коли я повернулася з роддому додому, то чоловік знову почав пропадати ночами, зовсім мені не допомагав, сварилися часто. Випадково, у його телефоні, я помітила СМС-ки від інших жінок. Виявляється, весь цей час він мені зраджував. Я була не в собі від злості та розпачу. 

До мене дойшло, що я зарано одружилася. Вийшла заміж за гулящого чоловіка і ще й народила йому дітей. Я прийняла рішення розлучити з чоловіком. Повідомила йому про це, а також про те, що двійнят залишаю на виховання йому. Запитаєте, чому я так вчинила? Бо я хочу отримати вищу освіту. Як же мені самій прогодувати двох дітей? На які гроші ми будемо жити? Хто мене візьме на роботу без освіти та досвіду? Михайло вигнав мене з квартири, ще й кину в догонку, що я більше ніколи не побачу наших дітей. Зараз я навчаюся у педагогічному коледжі, живу в гуртожитку, час від часу підпрацьовую офіціанткою. 

Я не боюся осуду людей. Я не могла вчинити по-іншому. Як я мала дати собі раду з двома дітьми? У мене не було, ні роботи, ні житла, ні заощаджень. Ми з дітьми опинилися б  просто на вулиці.  До того, я не маю в кого просити допогоми, батьки мої померли, рідних братів та сестер немає. Звісно, я дуже переживаю та сумую за своїми двійнятами, але хіба у мене був вихід?

 

Оцініть статтю
To-Day
Я пішла від свого чоловіка, залишивши йому двох дітей через постійні зради