Мама хоче піти на пенсію, а син проти:«Перетворишся на бабулю, якщо будеш вдома сидіти»

– …Отож, була я в Пенсійному Фонді і про все дізналася! – розповідає шістдесятилітня Тамара Петрівна.– Згідно з новим законом, цього літа зможу спокійно на пенсію вийти.. Рідних поставила перед фактом, що не пропацюю ні одного лишнього дня! Досить, і так гарувала, як проклята. З двадцяти років працюю, з перервою в один декрет…А знаєш, що мені мій синочок заявляє – мама,каже, не роби дурниць! Ти що придумала, яка пенсія? Ти ще жінка в повному розквіті сил! Вдома чим займатися будеш? Моментально перетворишся в бабулю, тобі того треба…?

Син Тамари Петрівни вже має двадцять сім років, одружений чотири роки. З дружиною орендують квартиру, має однорічну дитину. Жінка, ясна річ, сидить в декреті, один Степан працює, та й то заробляє, не так, як б хотілося. Звісно, на речі першої необхідності вистачає, враховуючи ще рахунки за комунальні послуги та оренду житла, але от відкласти нічого не виходить. 

Коли вони одружувалися, то планували складати на свою квартиру.  Але, як виявилося, через зйомну квартиру не дуже то і заощадиш. 

– Невістка, почувши про те, що я йду на пенсію, втішилася! – усміхається Тамара Петрівна. – Запропонувала, щоб я доглядала за внуком, а вона собі роботу знайде. До літа дитина підросте, стане вже дорослішим, буде з ним легше…Ну і дивні ці молодята – доросліший, ну звісно, півтори роки! Аж смішно! Ще б сказали, що самостійним стане! Сказала я  Насті, що не на ту напали, я йду на заслужений відпочинок, надіюся ви добре розумієте це словосполучення. Іноді можу посидіти з внуком: декілька годин, та не кожен день. Сидіти з ним зранку і до вечора – не збираюся. Хочете, то знайдіть няню!

Невістка, звісно,не прийняла таку позицію свекрухи. Як це так, коли є жива-здорова бабуся, яка сидить без роботи і наймати няню? Невже так хтось робить? То навіщо тоді на пенсію виходити? 

– Мамо, Настя права, що ти будеш цілими днями сама робити? – каже мені син. – Звісно, це твій вибір, але ж від нудьги вмерти можна! Дачі в тебе немає, подруги всі або ще працюють, або живуть далеко, або з внуками сидять, а ти що? Навіть за моєю дитиною приглянути не хочеш…

А Тамара Петріна і не задається питанням, що вона робитиме. Це зовсім не проблеми. Знайти собі хобі? Легко! Можна вишивати, в’язати, дивитися фільми, читати книжки, зрештою нормально виспатися і не думати про те, що потрібно поспішати на роботу… В квартирі порядок наведе, подзвоне до старих подруг та й в гості до них поїде. Заведе кота, а ще запишеться в книжковий клуб і буде ходити на заняття. Тамара Петрівна впевнена, що знайти собі цікаве заняття – це не так важко.

– А гроші, де на це все візьмете?– ніяк не заспокоїться Настя. – Хіба можна прожити на цю мізерну пенсію?

– Ніби я до того заробляла мільйони!– безтурботно відповідає Тамара Петрівна.– Зарплата у мене була – десять тисяч на руки, а пенсія буде – більше трьох тисяч, ну і що?Не в десять разів менша ж. Проживу! Оформлю субсидію, будуть пільги на проїзд та інші речі. 

Син все-одно дивитися на матір з осудом.

Зараз у Тамари Петрівни мрія, а не робота. Папери заповнювати, та й чай пити з колегами. Правда, є один мінус – на роботу треба прийти раненько, о восьмій годині і без запізнення. Сидіти потрібно на роботі до п’ятої вечора, є година обіду, і нікого не хвилює: є робота, чи нема, маєш до кінця сидіти.

– Це просто чудова робота!– намагається переконати маму Степан.– Не знаєш ти, що це таке, коли над тобою стоїть керівник, контролює кожен твій крок, ти вічно всім щось повинен, а за запізнення штрафи! Деколи й чаю випити нема коли. Тобі так пощастило з роботою, мамо!Розумієш, якщо зараз кинеш цю роботу, то іншої такої ніколи в житті не знайдеш!Вдома сидіти тобі набридне і доводеться шукати заняття, підеш в доглядальниці, і то якщо пощастить! Ліпше поміркуй ще!  

Тамара Петріна повідомила сину та невістці, що збирається йти на пенсію ще в лютому. Якраз, коли святкування своє день народження!  З того часу, Степан ніяк не втихомириться, тільки розмов про те, щоб мама не звільнялася. Ще й невістка дров підкидає.  На їхню думку, причин для виходу на пенсію – нема. Якщо б ще Тамара Петрівна погодилася доглядати за внуком, то ще можна подумати, а так просто залишати роботу –дурниці.

Та сил у мене вже немає працювати, пояснюю я синові! – розказує Тамара Петрівна. – От проживеш стільки років, як я, то дізнаєшся, як це в шістдесять років почуватися молодою і повною сил людиною. 

Як гадаєте, хто правий в цій ситуації: син чи мама? На чию позицію підтримуєте? 

Оцініть статтю
To-Day
Мама хоче піти на пенсію, а син проти:«Перетворишся на бабулю, якщо будеш вдома сидіти»