Ілона повернулася раніше з навчання і почула мою розмову з бабусею

Мені було лише двадцять років, коли я вийшла заміж. Свого чоловіка, Миколу, я дуже кохала. Ми були на сьомому небі від щастя, коли у нас народилася донечка. У нас були мрії про те, що часом у нас з’явиться ще троє дітей.  

Та доля розпорядилася інакше. Вже через чотири роки після народження Ілонки, мій чоловік загинув в автокатастрофі. Я дуже важко переживала смерть Миколи. Лише моя донечка врятувала мене від депресії та повернула до нормального життя. В неї ж нікого не було, окрім мене.Тоді я усвідомила, що маю стати найкращою мамою для своєї Ілони. 

Звісно, проблеми були, але я завжди їх вирішувала. Допомоги ніколи в нікого не просила.  

Ми з Ілоною навіть зуміли наскладати гроші на невелику квартиру, а то змучилися все життя орендувати житло. 

Я працювала на двох роботах, щоб мати змогу оплачувати зйомні квартири, купляти якісні продукти та одяг. На вихідних підпрацьовувалася офіціанткою. Отак і жили. 

 Коли Ілоні виповнилося сімнадцять років, я сильно занедужала. Я потребувала серйозної та термінової операції. Грошей мені на неї не хватало. Тому я вирішила, вперше за все своє життя, попросити допомоги в свекрухи. Ілоні я нічого не хотіла говорила, навіщо її зайвий раз хвилювати та засмучувати?Та сталося не так, як гадалося. Донька повернулася швидше з навчання і почула мою розмову зі своєю бабусею. 

Коли вона дізналася все, то відразу пішла у свою кімнату. Думала, що образилася, але вона повернулася та ще й з грошима. Виявляється, Ілона багато років збирала на новий ноутбук. 

— Мамо, ти повинна взяти ці гроші. Їх якраз вистачить на операцію. Мені важливіше ти і твоє здоров’я, аніж ноутбук. 

Сльози аж покотилися з моїх очей і я міцно обняла Ілону. Не віриться, що я сама виховала таку чудову доньку!  

Операція минула успішно. Зовсім скоро я вже стояла на ногах. А от нещодавно ми з донькою купили їй ноутбук – гроші спільними зусиллями збирали.  

Минуло вже більше десяти років з тих пір.

Донька закінчила університет, знайшла престижну роботу. Згодом вийшла заміж і народила дитину. А зять, який у мене хороший! Хоч до рани прикладай! 

Моєму щастю немає меж!

Оцініть статтю
To-Day
Ілона повернулася раніше з навчання і почула мою розмову з бабусею