Від сина не було ні слуху, ні духу, а згодом він привів додому невістку

Мирослава Олегівна зі своїм чоловіком Василем дуже давно не бачили свого сина. Він пiсля закінчення школи переїхав у столицю, там  вступив в університет і тепер навідував батьків все рідше і рідше. Ніколи йому. Та на днях він раптово зателефонував мамі і повідомив, що батьки його зустрічали – він їде додому. Мама, звісно, активно готувалася: і в хаті прибирала, і продуктів накупила, і їсти наготувала. Вони з Василем з нетерпінням чекали приїзду сина. 

Син приїхав не сам, а з дівчиною.

— Привіт, мамо! Привіт, тато! Хочу вас познайомити зі своєю дружиною Роксоланою. — з усмішкою на лиці сказав він. 

Мама ледь не втратила свідомість від цієї новини. Де то таке видно, щоб син одружився навіть не познаймовши батьків, не спитавши благословення. Ось так просто поставив перед фактом. А невістку ж яку вибрав— в облягаючому міні-платті з ногами аж до вух та яскравим макіяжем. 

— Гаразд, ми з Роксоланою хочемо піти на річку, трошки поплавити і позасмагати. — вів далі син. 

Мирослава Олегівна зайшла до хати, присіла на крісло і голосно зітхнула.

— З тобою все в порядку? Що сталося?- запитав її чоловік. 

— Ти хіба не бачиш?Виховували порядного сина, розповідали про традиції, а він он, що зробив. Ти зауважив, як виглядає наша люба невістка?! 

— Як?! Та ніби нормально його виглядає. Ти така сама була в юності  — довгонога та в спідниці.

— Моє спідниця не була такою короткою! 

— Ну зачекай, мода змінюється.

— Так-так, швидко змінюється. Пам’ятаю я, як ти за Юлькою бігав. — з ноткою ревності відповіла Мирослава. 

— Дурепа ти моя! Ну сходив з нею однісінький раз на каву, але ж женився з тобою. Не починай оті дурні розмови. Краще за сина потішся.

За сімейною вечерею батьки стали розпитувати Роксолану про сім’ю. Виявилося, що вона кругла сирота. Виховувалася в інтернаті. 

Мирославі Олегівній стало незручно і вона, навіть, змінила враження про дружину чоловіка. Бідна дитина, все життя сама була, не знає, що таке родинне тепло. Всі смачно повечеряли, побесідували і розійшлися по кімнатах.

Мирослава Олегківна була втомлена від сьогоднішних новин, тому швидко погрузилася в сон. А от Василю цей вечір навіяв спогади про те, як він вперше зустрів дружину, перший поцілунок, весілля, народження сина. На його обличчі засяяла усмішка, він міцно обняв кохану дружину і заснув. 

Оцініть статтю
To-Day
Від сина не було ні слуху, ні духу, а згодом він привів додому невістку