Самостійно виховала сина, а від нього ні краплі вдячності

Минулого року син моєї подруги Дарини закінчив навчатися в університеті. В честь цього Дарина вирішила зробити йому подарунок – іномарку BMW Х5, правда користовану, та вже ж свій транспорт. Коли сину виповнилося 20 років, то Дарина подарувала йому путівку на Балі, а через три роки купила однокімнатну квартиру в центрі міста. 

Звісно, я пам’ятаю, як вперше зустріла Ярослава. Це було багато років тому. Саме тоді я забирала подругу з роддому і помітила це диво в гарненькій пеленці. Батько хлопчика кинув його і Дарину ще тоді, коли вона була на сьомому місяці вагітності. Навіть не прийшов глянути на немовля. Добре, що хоч аліменти сплачував, з грошима в нього була халепа, але все, що мав віддав синові і Дарині. 

Подруга дозволяла Ярославу все, виконувала всі його забаганки, купляла все, що він хотів: чи це нове лего, чи кіндер сюрприз. Ярослав став для Дарини сенсом життя,  на романтичні стосунки часу не вистачало, лише тоді, коли Ярослав відправлявся до бабусі з дідусем в село або ж в табір, вона нарешті зустріла порядного та заможного чоловіка. Спершу це були всього-на-всього невинні побачення, але потім все переросло в справжню сім’ю. 

Ярослав одразу не взлюбив вітчима, як це так – мама буде приділяти ще комусь увагу, окрім нього. Чоловік не витримав цього і пішов геть від Дарини. Її сімейне щастя закінчилося. Після цього подруга вже ніяких стосунків не хотіла. Дарина стала більше працювати, щоб назбирати гроші для щасливого майбутнього Ярослава. Він вступив в університет, а закінчивши його пішов працювати в міську раду. Там зарплата, звісно, невелика, зате стаж і хороші перспективи. 

Через постійну зайнятість ми давненько не бачилися з подругою. І от я надумала провідати її. Як ж мене здивувало ставлення сина до мами. 

Ярослав тільки те і робить, що бурчить і грубіянить мамі. Слова доброго від нього не почуєш.

І це він так поводиться з рідною мамою, яка самостійно його виховувала, яка пожертвувала своїм особистим щастя задля його світлого майбутнього. Вона дала йому все: і одяг, і квартиру, і роботу, і машину. Все-все. Я не змогла стриматися і відповіла Ярославові. Висловила все, що мала на думці. Сказала, що він нічого не добився в житті, а все, що він має – це завдяки матері. 

Звісно, Ярослава заціпили мої слова, адже це правда. Він грюкнув дверима і пішов геть з дому. Спершу, я злякалася, що подруга образилась на мене, на те, що я повчаю її сина, але, як не дивно, вона сама не в захваті від поведінки Ярослава. 

Дарина навіть попросила, щоб я приходила до них частіше, особливо, коли приїжджає Ярослав. 

Оцініть статтю
To-Day
Самостійно виховала сина, а від нього ні краплі вдячності